- приключитися
- див. приключатися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
приключитися — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
приключение — Древнерусское – ключитися (происходить). Слово «приключение» появилось в XVII в., и произошло оно от глагола «приключитися», возникшего в первой трети XI в. Глагол «ключитися», от которого происходит это слово, означал «происходить», «случаться» … Этимологический словарь русского языка Семенова
ставатися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… … Словник синонімів української мови
статися — 1) (про непередбачену подію, випадок тощо відбутися), трапитися, траплятися, у[в]чинитися, у[в]чинятися, приключитися, приключатися, подіятися; зчинитися, зчинятися, скоїтися, у[в]коїтися (про щось небажане, недобре) Пор. відбуватися 2) (з ким,… … Словник синонімів української мови
приключение — Искон. Др. рус. суф. образование от приключитися, преф. производного от ключитися «случаться, происходить». Ср. случай, происшествие … Этимологический словарь русского языка